Ми готові до будь-яких непередбачуваних подій, що можуть чи не можуть відбутися
Ден Квейл, віце-президент США з 1989 по 1993 роки
Чи був готовий Джеймс Денфорт "Ден" Квейл до того, що ця його думка перетвориться на мем? Достатньо популярний, щоб його авторство приписували й Джорджу Бушу молодшому, й Джону Кері… Втім, політики мають "відливати у граніт" — інакше як можна "наслідити в історі"? ;)
Інша справа — бізнесмени. Небагато, думаю, знайдеться зараз підприємців, які розділяють самовпевненість Квейла по відношенню до непередбачуваного. Бізнес любить визначеність. Джеймс Д. Томпсон, американський соціолог, ще в 1967 році у своїй фундаментальній праці "Організації в дії: суспільно-наукові основи теорії управління" охарактеризував бізнес-структури — підприємства та організації — як відкриті невизначені системи, що постійно зтикаються з невизначеністю, але прагнуть раціоналізації… а тому — вимагють визначеності. Ще раз: бізнес — невизначена система у невизначених умовах, що потребує визначеності! Ек загнув… Може, тому його українською досі николи не перекладали?
Припустимо, сундук відкритий, окреми бізнес сам по собі — повністю визначений, регламентований та передбачуваний. У кожної посади є детальна посадова інструкція, кожний процес — описаний, кожна взаємодія — регламентована. Що буде? У межах наукової абстракції — буде, мабуть, цікаво (хочу подивитись). А от у реальному житті — скоріш за все, буде як в "телеграмах кореспондентів" газети "Русское слово" від 08 липня 1907 року:
Чому? Принаймні тому, що наше сферичне у вакуумі повністю детерміноване (ну добре, добре — визначене!) підприємство в своїй діяльності взаємодіє із зовнішним середовищем. Тобто з клієнтами, постачальниками, держорганами, погодою, політичними силами, законотворцями тощо. І середовище це — мінливе та складне.
Доктор Чет Міллер з Університету Хьюстона, який виступає наставником з питань менеджменту для керівників ABB, Bank Of America, Lafarge, пошти США тощо, разом з Уільямом Гліком, професором менеджменту з университету Райса, вважають, що складність середовища — це міра, що характеризує його складність для розуміння й керування в окремий момент часу. Та выділяють чотири складові складності :):
- чисельність — характеристика кількості елементів, учасників середвища (тобто ось буквально: з якою кількістю постачальників, клієнтів тощо вам доводиться мати справу?)
- дисперсія — відображення обсягу транзакцій з учасниками середовища (скільки зустрічей на тиждень ви проводите з улюбленим замовником? А з орендодавцем офіуу? А скільки видаткових накоадних на день доводиться оформляти з ключовим вашим партнером?)
- неоднорідність — показник відмінності між елементами середовища (
ну, типу,наскільки сильно погода відрізняється від Верховної Ради, а ваш улюблений кліент — від Державної фіскальної служби…) - ваємопов'язаність (взаємозалежність) — ступінь взаємного впливу елементів середовища один на іншого (знов таки — як погода впливає на ДФС, а курс біткоїну — на настрій вашого замовника)
Внутрішня складність оточення, що характеризується комбінацією дисперсії та неоднорідності, в принципі інтуїтивно зрозуміла та десь, навіть, очевидна. Нескладнол ж здогататись, що, якщо круг "спілкування" вашого бізнесу — десяток різноманітних фірм та організацій, то потрібно врахувати специфіку кожної, прикинути частоту контактів... І, в принципі, можна більш-менш вибудувати порядок взаємодії. А ось взаємопов'язаність елементів оточення й оцінити то більшості підприємств складно (а ви в курсі, що брат директора вашего конкурента — начальник областного МНС? Ні? Тогда пожежний інспектор іде до вас!). А зрозуміти характер впливу цих взаємозв'язків на ваш бізнес інколи неможливо в принципі.
Виходить така собі мережа. У вузлах якої — компанії, організації, контролюючі служби тощо. І ваш бізнес — один з таких вузлів. А в кожному такому вузлі заяць, а у зайці — качка — діють та приймають рішення люди...
Ця стаття — частина вільного викладення моєї статті "Непередбачуваність як характеристика умов функціонування підприємства", опублікованої у збірці наукових праць Київського національного университету ім. Шевченка "Теоретичні та прикладні питання економіки", №31, 2015 р.
Далі буде..
